заї́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | заї́зний | заї́зна | заї́зне | заї́зні |
родовий | заї́зного | заї́зної | заї́зного | заї́зних |
давальний | заї́зному | заї́зній | заї́зному | заї́зним |
знахідний | заї́зний | заї́зну | заї́зне | заї́зні |
орудний | заї́зним | заї́зною | заї́зним | заї́зними |
місцевий | на/у заї́зному, заї́знім | на/у заї́зній | на/у заї́зному, заї́знім | на/у заї́зних |
[розм.] |