| | |
| заїка́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заїка́тися, заїка́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заїка́ймося, заїка́ймось |
| 2 особа | заїка́йся, заїка́йсь | заїка́йтеся, заїка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заїка́тимуся, заїка́тимусь | заїка́тимемося, заїка́тимемось, заїка́тимемся |
| 2 особа | заїка́тимешся | заїка́тиметеся, заїка́тиметесь |
| 3 особа | заїка́тиметься | заїка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заїка́юся, заїка́юсь | заїка́ємося, заїка́ємось, заїка́ємся |
| 2 особа | заїка́єшся | заїка́єтеся, заїка́єтесь |
| 3 особа | заїка́ється | заїка́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заїка́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заїка́вся, заїка́всь | заїка́лися, заїка́лись |
| жін. р. | заїка́лася, заїка́лась |
| сер. р. | заїка́лося, заїка́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заїка́вшись |
