| заї́куватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заї́куватий | заї́кувата | заї́кувате | заї́куваті |
| родовий | заї́куватого | заї́куватої | заї́куватого | заї́куватих |
| давальний | заї́куватому | заї́куватій | заї́куватому | заї́куватим |
| знахідний | заї́куватий, заї́куватого | заї́кувату | заї́кувате | заї́куваті, заї́куватих |
| орудний | заї́куватим | заї́куватою | заї́куватим | заї́куватими |
| місцевий | на/у заї́куватому, заї́куватім | на/у заї́куватій | на/у заї́куватому, заї́куватім | на/у заї́куватих |