| збенте́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | збенте́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | збенте́жмо | |
| 2 особа | збенте́ж | збенте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | збенте́жу | збенте́жимо, збенте́жим |
| 2 особа | збенте́жиш | збенте́жите |
| 3 особа | збенте́жить | збенте́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | збенте́жив | збенте́жили |
| жін.р. | збенте́жила | |
| сер.р. | збенте́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| збенте́жений | ||
| Безособова форма | ||
| збенте́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| збенте́живши | ||