| | |
| збенте́житися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | збенте́житися, збенте́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | збенте́жмося, збенте́жмось |
| 2 особа | збенте́жся | збенте́жтеся, збенте́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | збенте́жуся, збенте́жусь | збенте́жимося, збенте́жимось, збенте́жимся |
| 2 особа | збенте́жишся | збенте́житеся, збенте́житесь |
| 3 особа | збенте́житься | збенте́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | збенте́жився, збенте́живсь | збенте́жилися, збенте́жились |
| жін.р. | збенте́жилася, збенте́жилась |
| сер.р. | збенте́жилося, збенте́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| збенте́жившись |
