| збурма́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зібратися) | ||
| Інфінітив | збурма́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | збурма́ймо | |
| 2 особа | збурма́й | збурма́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | збурма́ю | збурма́ємо, збурма́єм |
| 2 особа | збурма́єш | збурма́єте |
| 3 особа | збурма́є | збурма́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | збурма́в | збурма́ли |
| жін.р. | збурма́ла | |
| сер.р. | збурма́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| збурма́вши | ||