| збу́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (втратити; позбутися) | ||
| Інфінітив | збу́тися, збу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | збу́дьмося, збу́дьмось | |
| 2 особа | збу́дься | збу́дьтеся, збу́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | збу́дуся, збу́дусь | збу́демося, збу́демось, збу́демся |
| 2 особа | збу́дешся | збу́детеся, збу́детесь |
| 3 особа | збу́деться | збу́дуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | збу́вся, збувсь | збули́ся, збули́сь |
| жін.р. | збула́ся, збула́сь | |
| сер.р. | збуло́ся, збуло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| збу́вшись | ||