| | |
| збі́гатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (оббігати; виснажитися від біганини) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | збі́гатися, збі́гатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | збі́гаймося, збі́гаймось |
| 2 особа | збі́гайся, збі́гайсь | збі́гайтеся, збі́гайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | збі́гаюся, збі́гаюсь | збі́гаємося, збі́гаємось, збі́гаємся |
| 2 особа | збі́гаєшся | збі́гаєтеся, збі́гаєтесь |
| 3 особа | збі́гається | збі́гаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | збі́гався, збі́гавсь | збі́галися, збі́гались |
| жін.р. | збі́галася, збі́галась |
| сер.р. | збі́галося, збі́галось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| збі́гавшись |
