| зва́жений1 – дієприкметник | ||||
| (якого зважили) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зва́жений | зва́жена | зва́жене | зва́жені |
| родовий | зва́женого | зва́женої | зва́женого | зва́жених |
| давальний | зва́женому | зва́женій | зва́женому | зва́женим |
| знахідний | зва́жений, зва́женого | зва́жену | зва́жене | зва́жені, зва́жених |
| орудний | зва́женим | зва́женою | зва́женим | зва́женими |
| місцевий | на/у зва́женому, зва́женім | на/у зва́женій | на/у зва́женому, зва́женім | на/у зва́жених |