| зва́жити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (звернути увагу; помітити) | ||
| Інфінітив | зва́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зва́жмо | |
| 2 особа | зваж | зва́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зва́жу | зва́жимо, зва́жим |
| 2 особа | зва́жиш | зва́жите |
| 3 особа | зва́жить | зва́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зва́жив | зва́жили |
| жін.р. | зва́жила | |
| сер.р. | зва́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зва́жений | ||
| Безособова форма | ||
| зва́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| зва́живши | ||