| | |
| зва́житися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (визначити свою вагу; бути зваженим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зва́житися, зва́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зва́жмося, зва́жмось |
| 2 особа | зва́жся | зва́жтеся, зва́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зва́жуся, зва́жусь | зва́жимося, зва́жимось, зва́жимся |
| 2 особа | зва́жишся | зва́житеся, зва́житесь |
| 3 особа | зва́житься | зва́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зва́жився, зва́живсь | зва́жилися, зва́жились |
| жін.р. | зва́жилася, зва́жилась |
| сер.р. | зва́жилося, зва́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зва́жившись |
