| зваля́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (валяючись без ужитку, втратити свою придатність) | ||
| Інфінітив | зваля́тися, зваля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зваля́ється | зваля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зваля́вся, зваля́всь | зваля́лися, зваля́лись |
| жін.р. | зваля́лася, зваля́лась | |
| сер.р. | зваля́лося, зваля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зваля́вшись | ||