| зви́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зви́тий | зви́та | зви́те | зви́ті |
| родовий | зви́того | зви́тої | зви́того | зви́тих |
| давальний | зви́тому | зви́тій | зви́тому | зви́тим |
| знахідний | зви́тий | зви́ту | зви́те | зви́ті |
| орудний | зви́тим | зви́тою | зви́тим | зви́тими |
| місцевий | на/у зви́тому, зви́тім | на/у зви́тій | на/у зви́тому, зви́тім | на/у зви́тих |