| | | | |
| звукопрові́дни́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | звукопрові́дни́й | звукопрові́дна́ | звукопрові́дне́ | звукопрові́дні́ |
| родовий | звукопрові́дно́го | звукопрові́дно́ї | звукопрові́дно́го | звукопрові́дни́х |
| давальний | звукопрові́дно́му | звукопрові́дні́й | звукопрові́дно́му | звукопрові́дни́м |
| знахідний | звукопрові́дни́й | звукопрові́дну́ | звукопрові́дне́ | звукопрові́дні́ |
| орудний | звукопрові́дни́м | звукопрові́дно́ю | звукопрові́дни́м | звукопрові́дни́ми |
| місцевий | на/у звукопрові́дно́му, звукопрові́дні́м | на/у звукопрові́дні́й | на/у звукопрові́дно́му, звукопрові́дні́м | на/у звукопрові́дни́х |
