| звукотво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукотво́рчий | звукотво́рча | звукотво́рче | звукотво́рчі |
| родовий | звукотво́рчого | звукотво́рчої | звукотво́рчого | звукотво́рчих |
| давальний | звукотво́рчому | звукотво́рчій | звукотво́рчому | звукотво́рчим |
| знахідний | звукотво́рчий | звукотво́рчу | звукотво́рче | звукотво́рчі |
| орудний | звукотво́рчим | звукотво́рчою | звукотво́рчим | звукотво́рчими |
| місцевий | на/у звукотво́рчому, звукотво́рчім | на/у звукотво́рчій | на/у звукотво́рчому, звукотво́рчім | на/у звукотво́рчих |