| звідни́й1 – прикметник | ||||
| (який можна звести разом) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звідни́й | звідна́ | звідне́ | звідні́ |
| родовий | звідно́го | звідно́ї | звідно́го | звідни́х |
| давальний | звідно́му | звідні́й | звідно́му | звідни́м |
| знахідний | звідни́й, звідно́го | звідну́ | звідне́ | звідні́, звідни́х |
| орудний | звідни́м | звідно́ю | звідни́м | звідни́ми |
| місцевий | на/у звідно́му, звідні́м | на/у звідні́й | на/у звідно́му, звідні́м | на/у звідни́х |