| звільні́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (стати менш напруженим; послабшати) | ||
| Інфінітив | звільні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | звільні́є | звільні́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | звільні́в | звільні́ли |
| жін.р. | звільні́ла | |
| сер.р. | звільні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| звільні́вши | ||