| | |
| злови́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | злови́тися, злови́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | злові́мося, злові́мось, злові́мся |
| 2 особа | злови́ся, злови́сь | злові́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зловлю́ся, зловлю́сь | зло́вимося, зло́вимось, зло́вимся |
| 2 особа | зло́вишся | зло́витеся, зло́витесь |
| 3 особа | зло́виться | зло́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | злови́вся, злови́всь | злови́лися, злови́лись |
| жін.р. | злови́лася, злови́лась |
| сер.р. | злови́лося, злови́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| злови́вшись |
