| | |
| зло́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зло́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зло́млюймо |
| 2 особа | зло́млюй | зло́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зло́млюватиму | зло́млюватимемо, зло́млюватимем |
| 2 особа | зло́млюватимеш | зло́млюватимете |
| 3 особа | зло́млюватиме | зло́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зло́млюю | зло́млюємо, зло́млюєм |
| 2 особа | зло́млюєш | зло́млюєте |
| 3 особа | зло́млює | зло́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зло́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зло́млював | зло́млювали |
| жін. р. | зло́млювала |
| сер. р. | зло́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зло́млюваний |
| Безособова форма |
| зло́млювано |
| Дієприслівник |
| зло́млювавши |
