| злука́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | злука́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | злука́вмо | |
| 2 особа | злука́в | злука́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | злука́влю | злука́вимо, злука́вим |
| 2 особа | злука́виш | злука́вите |
| 3 особа | злука́вить | злука́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | злука́вив | злука́вили |
| жін.р. | злука́вила | |
| сер.р. | злука́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| злука́вивши | ||