| зна́ний1 – дієприкметник | ||||
| (від: знати) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зна́ний | зна́на | зна́не | зна́ні |
| родовий | зна́ного | зна́ної | зна́ного | зна́них |
| давальний | зна́ному | зна́ній | зна́ному | зна́ним |
| знахідний | зна́ний, зна́ного | зна́ну | зна́не | зна́ні, зна́них |
| орудний | зна́ним | зна́ною | зна́ним | зна́ними |
| місцевий | на/у зна́ному, зна́нім | на/у зна́ній | на/у зна́ному, зна́нім | на/у зна́них |