| | |
| знахо́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відшукуватися; бути в наявності) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | знахо́дитися, знахо́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | знахо́дьмося, знахо́дьмось |
| 2 особа | знахо́дься | знахо́дьтеся, знахо́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | знахо́дитимуся, знахо́дитимусь | знахо́дитимемося, знахо́дитимемось, знахо́дитимемся |
| 2 особа | знахо́дитимешся | знахо́дитиметеся, знахо́дитиметесь |
| 3 особа | знахо́дитиметься | знахо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | знахо́джуся, знахо́джусь | знахо́димося, знахо́димось, знахо́димся |
| 2 особа | знахо́дишся | знахо́дитеся, знахо́дитесь |
| 3 особа | знахо́диться | знахо́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| знахо́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | знахо́дився, знахо́дивсь | знахо́дилися, знахо́дились |
| жін. р. | знахо́дилася, знахо́дилась |
| сер. р. | знахо́дилося, знахо́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| знахо́дившись |
