| | |
| зну́ди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зну́ди́тися, зну́ди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | знуді́мося, знуді́мось, знуді́мся, зну́дьмося, зну́дьмось |
| 2 особа | знуди́ся, знуди́сь, зну́дься | знуді́ться, зну́дьтеся, зну́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зну́джу́ся, зну́джу́сь | зну́димося, зну́димось, зну́димся |
| 2 особа | зну́дишся | зну́дитеся, зну́дитесь |
| 3 особа | зну́диться | зну́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зну́ди́вся, зну́ди́всь | зну́ди́лися, зну́ди́лись |
| жін.р. | зну́ди́лася, зну́ди́лась |
| сер.р. | зну́ди́лося, зну́ди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зну́ди́вшись |
