| | |
| зо́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обробляти землю) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зо́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зо́рюймо |
| 2 особа | зо́рюй | зо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зо́рюватиму | зо́рюватимемо, зо́рюватимем |
| 2 особа | зо́рюватимеш | зо́рюватимете |
| 3 особа | зо́рюватиме | зо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зо́рюю | зо́рюємо, зо́рюєм |
| 2 особа | зо́рюєш | зо́рюєте |
| 3 особа | зо́рює | зо́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зо́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зо́рював | зо́рювали |
| жін. р. | зо́рювала |
| сер. р. | зо́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зо́рюваний |
| Безособова форма |
| зо́рювано |
| Дієприслівник |
| зо́рювавши |
