| | |
| зосере́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зосере́дитися, зосере́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зосере́дьмося, зосере́дьмось |
| 2 особа | зосере́дься | зосере́дьтеся, зосере́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зосере́джуся, зосере́джусь | зосере́димося, зосере́димось, зосере́димся |
| 2 особа | зосере́дишся | зосере́дитеся, зосере́дитесь |
| 3 особа | зосере́диться | зосере́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зосере́дився, зосере́дивсь | зосере́дилися, зосере́дились |
| жін.р. | зосере́дилася, зосере́дилась |
| сер.р. | зосере́дилося, зосере́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зосере́дившись |
