| зруба́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зруба́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зруба́ймо | |
| 2 особа | зруба́й | зруба́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зруба́ю | зруба́ємо, зруба́єм |
| 2 особа | зруба́єш | зруба́єте |
| 3 особа | зруба́є | зруба́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зруба́в | зруба́ли |
| жін.р. | зруба́ла | |
| сер.р. | зруба́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зру́баний | ||
| Безособова форма | ||
| зру́бано | ||
| Дієприслівник | ||
| зруба́вши | ||