| | |
| зряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (одягнутися, причепуритися; спорядитися, зібратися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зряди́тися, зряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зряді́мося, зряді́мось, зряді́мся |
| 2 особа | зряди́ся, зряди́сь | зряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зряджу́ся, зряджу́сь | зря́димося, зря́димось, зря́димся |
| 2 особа | зря́дишся | зря́дитеся, зря́дитесь |
| 3 особа | зря́диться | зря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зряди́вся, зряди́всь | зряди́лися, зряди́лись |
| жін.р. | зряди́лася, зряди́лась |
| сер.р. | зряди́лося, зряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зряди́вшись |
| | |
| [діал.] | | |