| | |
| зустріва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зустріва́тися, зустріва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зустріва́ймося, зустріва́ймось |
| 2 особа | зустріва́йся, зустріва́йсь | зустріва́йтеся, зустріва́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зустріва́тимуся, зустріва́тимусь | зустріва́тимемося, зустріва́тимемось, зустріва́тимемся |
| 2 особа | зустріва́тимешся | зустріва́тиметеся, зустріва́тиметесь |
| 3 особа | зустріва́тиметься | зустріва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зустріва́юся, зустріва́юсь | зустріва́ємося, зустріва́ємось, зустріва́ємся |
| 2 особа | зустріва́єшся | зустріва́єтеся, зустріва́єтесь |
| 3 особа | зустріва́ється | зустріва́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зустріва́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зустріва́вся, зустріва́всь | зустріва́лися, зустріва́лись |
| жін. р. | зустріва́лася, зустріва́лась |
| сер. р. | зустріва́лося, зустріва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зустріва́вшись |
| | |
| [діал.] | | |