| | |
| зці́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зці́люватися, зці́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зці́люймося, зці́люймось |
| 2 особа | зці́люйся, зці́люйсь | зці́люйтеся, зці́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зці́люватимуся, зці́люватимусь | зці́люватимемося, зці́люватимемось, зці́люватимемся |
| 2 особа | зці́люватимешся | зці́люватиметеся, зці́люватиметесь |
| 3 особа | зці́люватиметься | зці́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зці́лююся, зці́лююсь | зці́люємося, зці́люємось, зці́люємся |
| 2 особа | зці́люєшся | зці́люєтеся, зці́люєтесь |
| 3 особа | зці́люється | зці́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зці́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зці́лювався, зці́лювавсь | зці́лювалися, зці́лювались |
| жін. р. | зці́лювалася, зці́лювалась |
| сер. р. | зці́лювалося, зці́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зці́лювавшись |
| | |
| [бібл.] | | |
