| | |
| зча́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зча́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зча́люймо |
| 2 особа | зча́люй | зча́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́люватиму | зча́люватимемо, зча́люватимем |
| 2 особа | зча́люватимеш | зча́люватимете |
| 3 особа | зча́люватиме | зча́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́люю | зча́люємо, зча́люєм |
| 2 особа | зча́люєш | зча́люєте |
| 3 особа | зча́лює | зча́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зча́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зча́лював | зча́лювали |
| жін. р. | зча́лювала |
| сер. р. | зча́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зча́лювавши |
