| зчарува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зчарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зчару́ймо | |
| 2 особа | зчару́й | зчару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зчару́ю | зчару́ємо, зчару́єм |
| 2 особа | зчару́єш | зчару́єте |
| 3 особа | зчару́є | зчару́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зчарува́в | зчарува́ли |
| жін.р. | зчарува́ла | |
| сер.р. | зчарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зчаро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зчаро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зчарува́вши | ||
| [розм.] | ||