| зшука́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (знайти один одного) | ||
| Інфінітив | зшука́тися, зшука́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зшука́ймося, зшука́ймось | |
| 2 особа | зшука́йтеся, зшука́йтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зшука́ємося, зшука́ємось, зшука́ємся | |
| 2 особа | зшука́єтеся, зшука́єтесь | |
| 3 особа | зшука́ється | зшука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зшука́вся, зшука́всь | зшука́лися, зшука́лись |
| жін.р. | зшука́лася, зшука́лась | |
| сер.р. | зшука́лося, зшука́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зшука́вшись | ||
| [розм.] | ||