| | |
| зшука́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (знайти один одного) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зшука́тися, зшука́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зшука́ймося, зшука́ймось |
| 2 особа | | зшука́йтеся, зшука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | зшука́ємося, зшука́ємось, зшука́ємся |
| 2 особа | | зшука́єтеся, зшука́єтесь |
| 3 особа | зшука́ється | зшука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зшука́вся, зшука́всь | зшука́лися, зшука́лись |
| жін.р. | зшука́лася, зшука́лась |
| сер.р. | зшука́лося, зшука́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зшука́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
