| | |
| зігну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зігну́тися, зігну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зігні́мося, зігні́мось, зігні́мся |
| 2 особа | зігни́ся, зігни́сь | зігні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зігну́ся, зігну́сь | зігнемо́ся, зігнемо́сь, зігне́мся |
| 2 особа | зігне́шся | зігнете́ся, зігнете́сь |
| 3 особа | зігне́ться | зігну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зігну́вся, зігну́всь | зігну́лися, зігну́лись |
| жін.р. | зігну́лася, зігну́лась |
| сер.р. | зігну́лося, зігну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зігну́вшись |
