| | |
| зідентифікува́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зідентифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зідентифіку́ймо |
| 2 особа | зідентифіку́й | зідентифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зідентифіку́ю | зідентифіку́ємо, зідентифіку́єм |
| 2 особа | зідентифіку́єш | зідентифіку́єте |
| 3 особа | зідентифіку́є | зідентифіку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зідентифікува́в | зідентифікува́ли |
| жін.р. | зідентифікува́ла |
| сер.р. | зідентифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зідентифіко́ваний |
| Безособова форма |
| зідентифіко́вано |
| Дієприслівник |
| зідентифікува́вши |
