| | |
| зізнава́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зізнава́тися, зізнава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зізнава́ймося, зізнава́ймось |
| 2 особа | зізнава́йся | зізнава́йтеся, зізнава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зізнава́тимуся, зізнава́тимусь | зізнава́тимемося, зізнава́тимемось, зізнава́тимемся |
| 2 особа | зізнава́тимешся | зізнава́тиметеся, зізнава́тиметесь |
| 3 особа | зізнава́тиметься | зізнава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зізнаю́ся, зізнаю́сь | зізнаємо́ся, зізнаємо́сь, зізнає́мся |
| 2 особа | зізнає́шся | зізнаєте́ся, зізнаєте́сь |
| 3 особа | зізнає́ться | зізнаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зізнаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зізнава́вся, зізнава́всь | зізнава́лися, зізнава́лись |
| жін. р. | зізнава́лася, зізнава́лась |
| сер. р. | зізнава́лося, зізнава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зізнава́вшись |
