| зійти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (піднятися; опуститися; наблизитися; відхилитися; розтати) | ||
| Інфінітив | зійти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зійді́мо, зійді́м | |
| 2 особа | зійди́ | зійді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зійду́ | зі́йдемо, зі́йдем |
| 2 особа | зі́йдеш | зі́йдете |
| 3 особа | зі́йде | зі́йдуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зійшо́в | зійшли́ |
| жін.р. | зійшла́ | |
| сер.р. | зійшло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зійшо́вши | ||