| зім’я́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зім’я́тися, зім’я́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зімне́ться | зімну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зім’я́вся, зім’я́всь | зім’я́лися, зім’я́лись |
| жін.р. | зім’я́лася, зім’я́лась | |
| сер.р. | зім’я́лося, зім’я́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зім’я́вшись | ||