| | | | |
| зініційо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | зініційо́ваний | зініційо́вана | зініційо́ване | зініційо́вані |
| родовий | зініційо́ваного | зініційо́ваної | зініційо́ваного | зініційо́ваних |
| давальний | зініційо́ваному | зініційо́ваній | зініційо́ваному | зініційо́ваним |
| знахідний | зініційо́ваний | зініційо́вану | зініційо́ване | зініційо́вані |
| орудний | зініційо́ваним | зініційо́ваною | зініційо́ваним | зініційо́ваними |
| місцевий | на/у зініційо́ваному, зініційо́ванім | на/у зініційо́ваній | на/у зініційо́ваному, зініційо́ванім | на/у зініційо́ваних |
