| зініціюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зініціюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зініцію́ймо | |
| 2 особа | зініцію́й | зініцію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зініцію́ю | зініцію́ємо, зініцію́єм |
| 2 особа | зініцію́єш | зініцію́єте |
| 3 особа | зініцію́є | зініцію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зініціюва́в | зініціюва́ли |
| жін.р. | зініціюва́ла | |
| сер.р. | зініціюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зініційо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зініційо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зініціюва́вши | ||