| | |
| зіста́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіста́тися, зіста́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіста́ньмося, зіста́ньмось |
| 2 особа | зіста́нься | зіста́ньтеся, зіста́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіста́нуся, зіста́нусь | зіста́немося, зіста́немось, зіста́немся |
| 2 особа | зіста́нешся | зіста́нетеся, зіста́нетесь |
| 3 особа | зіста́неться | зіста́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зіста́вся, зіста́всь | зіста́лися, зіста́лись |
| жін.р. | зіста́лася, зіста́лась |
| сер.р. | зіста́лося, зіста́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіста́вшись |
