| | |
| зітну́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (вступити в битву, в суперечку; стиснутися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зітну́тися, зітну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зітні́мося, зітні́мось, зітні́мся |
| 2 особа | зітни́ся, зітни́сь | зітні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зітну́ся, зітну́сь | зітнемо́ся, зітнемо́сь, зітне́мся |
| 2 особа | зітне́шся | зітнете́ся, зітнете́сь |
| 3 особа | зітне́ться | зітну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зітну́вся, зітну́всь | зітну́лися, зітну́лись |
| жін.р. | зітну́лася, зітну́лась |
| сер.р. | зітну́лося, зітну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зітну́вшись |
