| | |
| зішкріба́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зішкріба́тися, зішкріба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | зішкріба́тиметься | зішкріба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | зішкріба́ється | зішкріба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зішкріба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зішкріба́вся, зішкріба́всь | зішкріба́лися, зішкріба́лись |
| жін. р. | зішкріба́лася, зішкріба́лась |
| сер. р. | зішкріба́лося, зішкріба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зішкріба́вшись |
