| | | | |
| кабанкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | кабанкува́тий | кабанкува́та | кабанкува́те | кабанкува́ті |
| родовий | кабанкува́того | кабанкува́тої | кабанкува́того | кабанкува́тих |
| давальний | кабанкува́тому | кабанкува́тій | кабанкува́тому | кабанкува́тим |
| знахідний | кабанкува́тий, кабанкува́того | кабанкува́ту | кабанкува́те | кабанкува́ті, кабанкува́тих |
| орудний | кабанкува́тим | кабанкува́тою | кабанкува́тим | кабанкува́тими |
| місцевий | на/у кабанкува́тому, кабанкува́тім | на/у кабанкува́тій | на/у кабанкува́тому, кабанкува́тім | на/у кабанкува́тих |
