| | |
| калі́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | калі́читися, калі́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | калі́чмося, калі́чмось |
| 2 особа | калі́чся | калі́чтеся, калі́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | калі́читимуся, калі́читимусь | калі́читимемося, калі́читимемось, калі́читимемся |
| 2 особа | калі́читимешся | калі́читиметеся, калі́читиметесь |
| 3 особа | калі́читиметься | калі́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | калі́чуся, калі́чусь | калі́чимося, калі́чимось, калі́чимся |
| 2 особа | калі́чишся | калі́читеся, калі́читесь |
| 3 особа | калі́читься | калі́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| калі́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | калі́чився, калі́чивсь | калі́чилися, калі́чились |
| жін. р. | калі́чилася, калі́чилась |
| сер. р. | калі́чилося, калі́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| калі́чившись |
