| кара́сячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кара́сячий | кара́сяча | кара́сяче | кара́сячі |
| родовий | кара́сячого | кара́сячої | кара́сячого | кара́сячих |
| давальний | кара́сячому | кара́сячій | кара́сячому | кара́сячим |
| знахідний | кара́сячий, кара́сячого | кара́сячу | кара́сяче | кара́сячі, кара́сячих |
| орудний | кара́сячим | кара́сячою | кара́сячим | кара́сячими |
| місцевий | на/у кара́сячому, кара́сячім | на/у кара́сячій | на/у кара́сячому, кара́сячім | на/у кара́сячих |