| | | | |
| кваліфіко́ваний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: кваліфікува”ти) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | кваліфіко́ваний | кваліфіко́вана | кваліфіко́ване | кваліфіко́вані |
| родовий | кваліфіко́ваного | кваліфіко́ваної | кваліфіко́ваного | кваліфіко́ваних |
| давальний | кваліфіко́ваному | кваліфіко́ваній | кваліфіко́ваному | кваліфіко́ваним |
| знахідний | кваліфіко́ваний, кваліфіко́ваного | кваліфіко́вану | кваліфіко́ване | кваліфіко́вані, кваліфіко́ваних |
| орудний | кваліфіко́ваним | кваліфіко́ваною | кваліфіко́ваним | кваліфіко́ваними |
| місцевий | на/у кваліфіко́ваному, кваліфіко́ванім | на/у кваліфіко́ваній | на/у кваліфіко́ваному, кваліфіко́ванім | на/у кваліфіко́ваних |
