| | |
| кип’яти́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кип’яти́тися, кип’яти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кип’яті́мося, кип’яті́мось, кип’яті́мся |
| 2 особа | кип’яти́ся, кип’яти́сь | кип’яті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кип’яти́тимуся, кип’яти́тимусь | кип’яти́тимемося, кип’яти́тимемось, кип’яти́тимемся |
| 2 особа | кип’яти́тимешся | кип’яти́тиметеся, кип’яти́тиметесь |
| 3 особа | кип’яти́тиметься | кип’яти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кип’ячу́ся, кип’ячу́сь | кип’ятимо́ся, кип’ятимо́сь, кип’яти́мося |
| 2 особа | кип’яти́шся | кип’ятите́ся, кип’ятите́сь |
| 3 особа | кип’яти́ться | кип’ятя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кип’ятячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кип’яти́вся, кип’яти́всь | кип’яти́лися, кип’яти́лись |
| жін. р. | кип’яти́лася, кип’яти́лась |
| сер. р. | кип’яти́лося, кип’яти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кип’яти́вшись |
