китобі́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | китобі́йний | китобі́йна | китобі́йне | китобі́йні |
родовий | китобі́йного | китобі́йної | китобі́йного | китобі́йних |
давальний | китобі́йному | китобі́йній | китобі́йному | китобі́йним |
знахідний | китобі́йний, китобі́йного | китобі́йну | китобі́йне | китобі́йні, китобі́йних |
орудний | китобі́йним | китобі́йною | китобі́йним | китобі́йними |
місцевий | на/у китобі́йному, китобі́йнім | на/у китобі́йній | на/у китобі́йному, китобі́йнім | на/у китобі́йних |