клеве́ць – іменник чоловічого роду | ||
(молоток) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | клеве́ць | клевці́ |
родовий | клевця́ | клевці́в |
давальний | клевцю́, клевце́ві | клевця́м |
знахідний | клеве́ць | клевці́ |
орудний | клевце́м | клевця́ми |
місцевий | на/у клевці́, клевцю́ | на/у клевця́х |
кличний | клевцю́* | клевці́* |
[діал.] |